Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки чарівниці.
Котрая дівчина чорні брови має, |2
То тая дівчина усі чари знає.   |

У неділю рано зіллячко копала,
А у понеділок пополоскала,
Прийшов вівторок - зіллячко зварила, |2
А в середу рано Гриця отруїла.       |

Як прийшов четвер, та вже Гриць помер,
Прийшла п`ятниця - поховали Гриця,
А в суботу рано мати дочку била:  |2
"Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?" |

"Ой мамо, мамо, Гриць жалю не має,
Нащо ж Гриць, мамо, разом двох кохає!
Нехай же не буде ні тій, ні мені,    |2
Нехай достанеться Гриць сирій землі. |

Оце ж тобі, Грицю, я так ізробила,
Що через тебе мене мати била!
Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата - |2
Із чотирьох дощок дубовая хата!"    |