Про УКРЛІТ.ORG

меж

МЕЖ, прийм., діал. Між. З Трубайлом Альта меж осокою Зійшлись, з’єднались, мов брат з сестрою (Шевч., II, 1953, 26); Запровадь мене до дому Меж мою родину: Там без жалю і без скарги Білий світ покину (Рудан., Тв., 1956, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 666.

Меж, ме́жи, пред. Между. а) Съ родит. и творит. на вопросъ: гдѣ? Межи білих хаток. О. 1861. І. 9. Знаєте нас самих, знайте й меж людьми. Ном. № 14108. б) Съ винит. на вопр.: куда? Вліз межи молот і ковадло. Ном. № 1817. Ох, ідеш ти, доню, меж чужії люде. Мет. Межи очі (вдарити, плюнути). Въ глаза.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 415.

вгору